чесне

чесне
-ного, с. Пр.
Вписове, що платили студенти за виклади в університеті (з поль. czesne).

Словник Лемківскої Говірки. . 2001.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "чесне" в других словарях:

  • сумліні — чесне слово (клятва) …   Лемківський Словничок

  • Балачка — Страны: Казачьи регионы России Общее число говорящих: около 500 000 чел …   Википедия

  • чеснок — I чеснок I, род. п. ока, укр. часник, чосник, др. русск. чеснъкъ, прилаг. чесноватъ; чесновитъкъ, болг. чесън, чеснов лук, чесне ср. р. головка чесноку , сербохорв. чѐсан, род. п. чѐсна чеснок , чѐсно ср. р. головка чесноку , словен. česǝn,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Хроника Великой Отечественной войны/Май 1945 года — Хроника Великой Отечественной войны 1941: июнь · июль · август · сентябрь · октябрь · ноябрь · декабрь · 1942: январь · февраль · март · …   Википедия

  • Леб и сол — Осно …   Википедия

  • Премия Европейской киноакадемии лучшему актёру — престижная награда Европейской академии кино, вручающаяся c 1988 года за лучшее мужское исполнение главной роли. Текущим обладателем премии является Жан Луи Трентиньян («Любовь»). Рекордсменом по количеству побед является французский артист… …   Википедия

  • чесний — а, е. 1) Який відзначається високими моральними якостями. || Не здатний украсти що небудь, не схильний до крадіжки. || Який виражає правдивість, прямоту характеру, відвертість (про обличчя, погляд і т. ін.). || Власт. людині, яка має високі… …   Український тлумачний словник

  • чесність — ності, ж. 1) Властивість за знач. чесний 1), 3). 2) Чесна поведінка, чесне, самовіддане ставлення до когось, чогось …   Український тлумачний словник

  • честь — і, ж. 1) Сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці. || Громадська, станова, професійна і т. ін. гідність людини. Офіцерська честь. || Добра, незаплямована репутація, авторитет людини,… …   Український тлумачний словник

  • ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»